Також виросла кількість людей, яким потрібна державна підтримка – перш за все це внутрішньо переміщені особи та ті, хто втратив роботу. Водночас знизилися можливості українського уряду залучати кошти на зовнішньому та внутрішньому ринках. Допомога міжнародних фінансових організацій, ЄС, США та інших країн виросла в рази, але вона нерегулярна і недостатня. При цьому, оборону Україна може фінансувати лише за рахунок власних коштів – тобто сплачених податків.

Саме тому після суттєвого зниження податків у березні та квітні 2022 року влітку уряд почав повертати деякі податки. У цій статті розглядаємо, які основні податкові зміни відбулися в Україні після повномасштабного вторгнення рф 24 лютого, які з них варто зберегти, а які потрібно переглянути. 

Швидкі, але не завжди продумані, кроки з підтримки бізнесу

3 березня Верховна Рада України затвердила значні податкові пільги, ухваливши одразу декілька законів про зміни оподаткування дії воєнного стану. Тоді ж депутати визначили особливості подання звітності у період дії воєнного стану, зокрема зупинили перебіг строків, визначених податковим законодавством (тобто відтермінували сплату податків та подання звітності), запровадили мораторій на всі види податкових перевірок та звільнили від відповідальності тих, хто не зміг вчасно заплатити податки. Отже, у перші дні після запровадження воєнного стану Верховна Рада ухвалила рішення, які дозволили пом’якшити шок для бізнесу та підприємців. 

Однією з дискусійних змін податкового законодавства стала можливість практично всім підприємствам з оборотом до 10 млрд грн переходити на спрощену систему оподаткування зі сплатою 2% від обороту замість податку на прибуток та ПДВ (ФОПи третьої групи на спрощеній системі оподаткування відповідно отримали можливість сплачувати податок у 2% замість 5% від доходів). З квітня переходити на цю систему дозволили навіть компаніям із понад 10 млрд грн річного доходу, за винятком (п. 291.5 ПКУ) фізичних та юридичних осіб, які працюють в галузях азартних ігор; обміну іноземної валюти; виробництва та торгівлі підакцизними товарами; видобутку, виробництва й реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; діяльності з управління підприємствами, а також надання послуг пошти та зв’язку. Однак, у середині квітня парламент дозволив юрособам та ФОПам, які займаються організацією азартних ігор, виробництвом та продажем ювелірної продукції та фінансовою діяльністю, переходити на 2% систему. 

Як ми писали раніше, таке рішення знизило податкові платежі тоді, коли в цьому не було необхідності, адже підприємства, які понесли збитки, й так не платили б податок на прибуток, а розширювати “спрощенку” на всіх у довгостроковій перспективі шкідливо як для бюджету, так і для розвитку вітчизняного бізнесу. Так, далеко не всі компанії могли перейти на 2%-ву систему, оскільки в такому разі вони втратили б податковий кредит. Відповідно відчутнішу перевагу від нової системи отримали імпортери, які припинили платити ПДВ, тоді як вітчизняні виробники продовжували його сплачувати. В результаті ця система погіршила конкурентоспроможність українських компаній. 

Протягом квітня-червня надані пільги зі сплати податків на митниці майже вдвічі перевищили суми надходжень від митниці за цей період до загального та спеціального фондів державного бюджету. Наприклад, сума пільг із ввізного мита, акцизу та ПДВ на ввезення автомобілів з 1 квітня по 1 липня становила 26,1 млрд грн; ще 14,8 млрд грн “коштували” пільги для пального – нульовий акциз та зниження ПДВ до 7%. При цьому в умовах фіксованого валютного курсу фактичне заохочення імпорту призводило до виснаження валютних резервів. Тому з 1 липня податки на імпорт відновили, одночасно скасувавши обмеження на імпорт товарів. 

Наступним очікуваним кроком має стати скасування дозволу компаніям, які займаються організацією азартних ігор, перебувати на спрощеній системі оподаткування. Відповідний законопроєкт уже зареєстровано в парламенті.

Більше читати на VoxUkraine